Павло Глазовий - патріарх українського гумору.

Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка в сім'ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині, 11-річним хлопчиком Павло пережив голодомор.

Після 8-річки закінчив педучилище, мріяв бути учителем української мови.

Один рік попрацював учителем молодших класів. 

Потім пішов в армію добровольцем.

Багато чого трапилося з Павлом за роки служби, і після всього пережитого молодий юнак, викоханий українським степом, не замикаються в собі, а створює сатиричні та гумористичні твори, народні усмішки, а згодом, вже будучи знаменитим, писатиме репризи для цирку, авторські діалоги, 

Саме з таких слів був розпочатий наш захід.

Продовжили його, читанням гумористичних віршів, від яких у кожного була усмішка на обличчі.

Насміявшись досхочу, захід було завершено.

 Моя Україна, колиска-калино, пізнати тебе щастя дано.

День Незалежності України- визначна дата, що навічно увійшла в історію молодої держави, золотою сторінкою її біорафії, започаткувала нову епоху в історії життя українського народу, законодавчо закріпила його вікові, демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання та культурного піднесення.

Під прапором рідним вставай Україно!

 

Державний прапор, як символ країни є символ національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменем українці йшли до проголошення самостійності України, до перемоги.

               Дивлюся українською

В Косівському БК відбулось чергове засідання гуртка. Сьогодні організатори  продемонстрували мультфільми українською мовою, адже окрім вивчення правопису та навчання правильно вимовляти слова, потрібно трішечки розслабитися та насолодитися переглядом мультів  прекрасною, українською, солов'їною мовою.

 Скарб української нації-мова

В Косівському будинку культури відбулось чергове засідання гуртка: "Українознавці", де була проведена інтелектуальна гра : "Скарб української нації - мова".

  Легенди та звичаї рідного краю 

Немає місця на землі, яке б не було окутане легендами. Навіть невеликі міста та села мають свої перекази, ось і наше село Коси не стало винятком. Легенди мають велику значимість, вони будять спогади про людей, які тут жили, працювали і творили.  Розпочали захід з легенди створення нашого села, офіційно опубліковано три з них, але сьогодні завдяки  моїм гостям, я дізналась четверту, обожнюю, коли запрошені беруть участь у діалозі, адже саме так ми можемо дізнаватися про щось нове та незвідане.

Обговоривши всі легенди, бібліотекар, разом з присутніми почали обговорювати звичаї нашого села, адже це не менш важливо,   ніж знати легенди.

Кожне народознавче свято, несе свої звичаї і ми їх з великою радістю дотримуємось, але кожне село, до кожного зі свят, докладає  свою родзинку, яку люди проносять через століття,

На прикінці, ознайомились з книжковою викладкою, легенд та звичаїв України та села Коси.

В цілому обговоривши все, кожен з присутніх дізнався багато нової та цікавої інформації.