вівторок, 28 грудня 2021 р.

Заходить на поріг казковий Новий Рік! 



Новий Рік - це одне з найулюбленіших свят для діток, адже можна їсти солодощі до схочу, веселитися, на санчатах кататись, навіть смак мандаринок на Новий Рік інший, набагато смачніший.











Працівники Косівського БК разом з біблітекарем, провели надзвичайне свято для жителів села, а особливу увагу приділили діткам.
.











Пролунало багато танців та пісень у виконанні Колектива "Косяночка", "Позитив", Янішевської Катерини та Дегтяренко Олени.














Також надзвичайно багато ігор, веселили діток, поміж запальних хороводів.











До привітань залучились: депутат - Думбрава А.І. та староста - Цигуй В.В. Для дошкільнят та школярів були закуплені подарунки, які дошкільнята отримали в старостаті, а школярі на своїх шкільних Новорічних ранках.






Також було надзвичайно багато цікавих локацій біля яких можна було сфотографуватись, що ми і зробили)))














четвер, 23 грудня 2021 р.

Я свою душу пустив у душу народу 

В Косівській бібліотеці відбувся відео перегляд" Я свою душу пустив у душу народу".
На днях виповнилося 160 років від дня народження Євгена Харламповича Чикаленка — видатного громадського діяча, благодійника, мецената української культури, агронома, землевласника, видавця, публіциста, одного з ініціаторів скликання Центральної Ради, кандидата на посаду Гетьмана України. 


Він народився в рік, у який помер український геній Тарас Шевченко. Згодом — скуповував усі видання творів Шевченка для створеної ним бібліотеки, був одним з організаторів кампанії зі збору коштів на пам’ятник Великому Кобзареві в Києві, а газета «Рада», яку він видавав власним коштом, долучилася до національного пробудження українців не менше, ніж Шевченків «Кобзар».

В родовому маєтку Євген Харлампович досяг значних успіхів у сільському господарстві: запровадив використання сільськогосподарських машин, селекцію худоби, експериментував як агроном і досягав високих врожаїв навіть у посушливі роки. Видав кілька книг у серії «Розмова про сільське хазяйство», що мали значний резонанс і успіх серед хліборобів, ставши своєрідною популярною енциклопедією: «Про засуху (чорний пар та плодозмін)», «Худоба: коні, скотина, свині та вівці», «Сіяні трави, кукурудза та буряки», «Виноград», «Сад».



Переїхавши до Києва в 1900 році, він одразу включається у громадське життя, стає членом «Старої Громади». Євген Чикаленко за власним метафоричним порівнянням «був один із 300 душ донкіхотів із 30 мільйонів українців», які робили, здавалося б, справу абсурдну, роботу, приречену на поразку, — творили український рух.




Євген Чикаленко мав безпосередній стосунок до заснування Загальної української безпартійної демократичної організації (ЗУБДО), Української демократично-радикальної партії (УРДП), Товариства українських поступовців (ТУП). Власним коштом фінансував і ці партії, і українську пресу, і чимало «українських справ», підтримував окремих діячів національного руху. Відомий вислів Євгена Чикаленка: «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені».
У січні 1919 року він виїхав до Галичини, де згодом був інтернований поляками. Залишався оптимістом навіть після поразки визвольних змагань. Останнім притулком Євгена Чикаленка стала Чехословаччина, де він і помер 20 червня 1929 року в місті Подєбради. Урна з його прахом встановлена в колумбарії на місцевому цвинтарі. Заповіт, згідно з яким прах мали розвіяти в рідних Перешорах, так і не було виконано.
І через стільки років, Куяльницькою сільською радою, в селі Мардарівка, було встановлено погруддя Є. Чикаленку, який став символом любові до рідного краю.





















четвер, 16 грудня 2021 р.

Чудотворець Миколай ти до нас завітай 


День святого Миколая є невід’ємною частиною української культури та історії, знати яку не лише важливо, а й цікаво. Нині традиція святкувати цей день відроджується по всій Україні, а дітлахи нетерпляче чекають подарунків на свято 19 грудня. У бібліотеках та БК напередодні свята   дітки вчаться


писати святому листа, а найбільше за все у цей день шануються прояви турботи про нужденних.








За історичними переказами Миколай народився десь між 270 та 286 роками нашої ери в місті Патарі.Миколай виріс і став аскетичною та щедрою людиною, яка в будь-який час могла прийти на допомогу нужденним. Незабаром після того, як хлопець досяг повноліття, його батьки загинули. А Миколай витратив свій великий спадок на допомогу іншим людям, приносячи час від часу до будинків бідняків їжу, теплі речі, іграшки тощо.








Ось і в Косівській бібліотеці та БК, існує традиція, вітати першачків зі святом св.Миколая. Відбулося театралізоване дійство, дітки розповідали заздалегідь приготовані віршики. Дякуючи спонсорській допомозі депутата, Думбрави Андрія Івановича, св. Миколай вручив кожній дитині по подарунку.
З найкращими побажаннями до Дня Святого Миколая: Думбрава А.І., Косівський старостат, бібліотека та БК.

неділя, 12 грудня 2021 р.

Андрію, Андрію, я тобі пшеничку сію. 

Зима приносить нам багато теплих родинних свят, традицій та обрядів.

13 грудня ми святкуємо День святого Андрія Первозванного. І хоч Андрій Первозванний — християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання калити та багато іншого.


 

В народі свято Андрія називають «Калита». Це свято вважається парубоцьким, бо в Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити збитки, а дівчата цієї ночі ворожать на свою долю.








 

 За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ще ввечері 12 грудня. Як тільки вечоріло, дівчата приносили до господині, у якої мали відбутися вечорниці, хто що мав із необхідних продуктів, і допомагали господині приготувати святкову вечерю. 













  

 

    А після заходу сонця приходили хлопці, які приносили наливку і цукерки, розсідалися у світлиці і тоді розпочиналося дійство. Спочатку переповідали цікаві історії, жартували, розважалися, щоб дочекатися півночі, а вже в ніч з 12 на 13 грудня починали ворожити на майбутню долю.  













 Дівчата в ніч на Андрія ворожили найрізноманітнішими способами. Напириклад: ім'я судженого з глечика діставали,  обирали за допомогою гадання на чашках яким буде найближче майбутнє, якщо в ємкості хліб, то до достатку, а якщо ключі, до відкриття таємниці і так далі..






 І це далеко не всі види ворожіння на Андрія, ми знаємо лише маленьку часточку обрядів Андріївських вечорниць, які проводили наші предки. Але і сьогодні це свято веселе і колоритне,  яке святкують всі незалежно від віку.

    

























 

четвер, 9 грудня 2021 р.

Уроки права - уроки життя. 

В Косівській бібліотеці відбулась презентація книжкової викладки: "Уроки права - уроки життя". 

10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, який було засноване 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році.




Учні Косівської гімназії, ознайомилися з книжковою викладкою та детально вивчили свої права та обов'язки.







 Інформаційна хвилинка з учнями 6 класу в бібліотеці села Коси про"Гайд безбар’єрних подій". Гайд безбар'єрних подій створено ...