Крізь плин століть

28 липня Україна відзначає день Української Державності, встановлений указом Президента України від 24 серпня 2021року №423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державоутворення, яке корінням сягаю часів заснування міста Києва та розквітло за князювання Володимира Великого.

Тому будинком культури та бібліотекою була проведена Історична година: "Крізь плин століть" та відео перегляд: "Історична хроніка. Випробування вірою".

Це свято закликає нас не забувати тисячолітню історію, адже вона пройшла надзвичайно важкий шлях до формування своєї державності. Кожен українець вірить, що страшні дні сьогодення, залишаться позаду і що на кожного з нас чекає світле та гарне майбутнє.

 Українознавці

В Косівській бібліотеці відбулось чергове засідання гуртка: "Українознавці" , на якому була представлена слайд презинтація: "Велич української мови".

Молодість та здоров'я - радість життя 

Здоров'я - це справжнє багатство, наявність якого ми з вами інколи ігноруємо. Здорові люди здебільш рідко турбуються по те, як правильно і розумно влаштувати свій побут і життєдіяльність, щоб їх здоров'я залишалося міцним і надійним тривалий час.

У наш час здоров'я - це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища.

Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби.

Красна дівчина квіти збирала, віночки плела, на воду пускала.

Свято Купала - символізує народження літнього сонця.

 Вогонь:

Обрядове багаття на свято Івана Купала пов'язане із культом сонця, тому й місце для нього обирали, як правило, на пагорбах, щоб підняти полум'я якомога вище. Також котили з гір палаючі колеса, обмотані соломою. Для багаття збирали увесь непотріб: солому, старі речі, колеса. З усім цим мала згоріти "нечиста сила".  Кожен з присутніх мав принести щось у вогнище, інакше буде битий: "Хто прийде без поліна, той піде без коліна".

Вода:

Як і вогонь, вода також мала силу "очищення". Тому в цей день купання було ритуальним і відомим усім народам Європи. Існують вірування і в цілющі властивості купальської роси, у ній качалися, нею умивалися. На воду дівчата пускали вінки, ворожили на долю. Ритуальні потоплення купальського деревця - Марени та Івана - це імітації колишніх жертвоприношень водоймам. За народним уявленням, вода в день Івана Купала потребувала жертв і вважалася небезпечною. Тому людську жертву замінило її символічне зображення - купальське деревце.

Рослинність:

Це був особливий день для вшанування рослин. Головною купальською травою вважалась папороть, таємничий цвіт якої у ліс в ніч на Купала йшли шукати найсміливіші. Той, хто її знайде, буде здоровим і багатим. Існував навіть звичай збирати лікарські рослини. Також вважали, що після жертвоприношення Марени водоймищу, кожен відривав по шматку, аби кинути на городину, щоб був гарний урожай.

Надзвичайно весело було намагатись дотримуватись усіх традицій, на нашому святі було все, крім вогнища, адже його підпалюють, коли починає сутеніти, по закінченню плетіння вінків дітки частувались солодощами і ділились, хто що знає про святкування Купала, а після запустили вінки на воду та потопили Марену.

 Українська мова - мова єднання

В селі Коси, відбулось перше засідання гуртка: "Українознавці", організаторами якого є: бібліотекар - Олена, директор БК - Ірина. 

Засідання розпочали з легенди, як саме люди почали розмовляти різними мовами, коротко ми її опишемо:

Понад чотири тисячі років тому всі люди жили в Месопотамії, тобто в басейні річок Тигра і Євфрата, і розмовляли однією мовою. Оскільки земля цих місць була дуже плідна, то люди жили багато. Від цього вони сильно загордилися і вирішили побудувати вежу до самого неба.

Для споруди монументальної будови люди використовували не камінь, а необпалену цеглу-сирець, для з’єднання цегли застосовувався замість вапна бітум (гірська смола). Вежа все росла і росла у висоту. Нарешті Бог розгнівався на безрозсудних і пихатих людей і покарав їх: він змусив будівельників розмовляти різними мовами. Від цього дурні гордівники перестали розуміти один одного і, покидавши свої знаряддя, припинили будівництво вежі, а потім розійшлися в різні боки Землі. Так вежа залишилася недобудованою, а місто, де відбувалося будівництво і змішалися всі мови, назвали Вавилоном. Башта з часом розвалилася, а місто назвали Вавилоном, тобто “змішанням”.

Далі, організатори розповіли, що: Мова є однією з найважливіших цеглинок у фундаменті кожної нації. Саме у ній відображено і зафіксовано найглибші витоки свідомості народу та його ментальність, закодовано народну мудрість і споконвічні знання.

На останок присутні записали цитати про українську мову та прочитали їх в голос. Учасники з нетерпінням чекають нового засідання, адже по переду, ще дуже багато цікавого.

.