Красна дівчина квіти збирала, віночки плела, на воду пускала.
Вогонь:
Обрядове багаття на свято Івана Купала пов'язане із культом сонця, тому й місце для нього обирали, як правило, на пагорбах, щоб підняти полум'я якомога вище. Також котили з гір палаючі колеса, обмотані соломою. Для багаття збирали увесь непотріб: солому, старі речі, колеса. З усім цим мала згоріти "нечиста сила". Кожен з присутніх мав принести щось у вогнище, інакше буде битий: "Хто прийде без поліна, той піде без коліна".
Як і вогонь, вода також мала силу "очищення". Тому в цей день купання було ритуальним і відомим усім народам Європи. Існують вірування і в цілющі властивості купальської роси, у ній качалися, нею умивалися. На воду дівчата пускали вінки, ворожили на долю. Ритуальні потоплення купальського деревця - Марени та Івана - це імітації колишніх жертвоприношень водоймам. За народним уявленням, вода в день Івана Купала потребувала жертв і вважалася небезпечною. Тому людську жертву замінило її символічне зображення - купальське деревце.
Надзвичайно весело було намагатись дотримуватись усіх традицій, на нашому святі було все, крім вогнища, адже його підпалюють, коли починає сутеніти, по закінченню плетіння вінків дітки частувались солодощами і ділились, хто що знає про святкування Купала, а після запустили вінки на воду та потопили Марену.
Це був особливий день для вшанування рослин. Головною купальською травою вважалась папороть, таємничий цвіт якої у ліс в ніч на Купала йшли шукати найсміливіші. Той, хто її знайде, буде здоровим і багатим. Існував навіть звичай збирати лікарські рослини. Також вважали, що після жертвоприношення Марени водоймищу, кожен відривав по шматку, аби кинути на городину, щоб був гарний урожай.
Немає коментарів:
Дописати коментар