Красна дівчина квіти збирала, віночки плела, на воду пускала.

Свято Купала - символізує народження літнього сонця.

 Вогонь:

Обрядове багаття на свято Івана Купала пов'язане із культом сонця, тому й місце для нього обирали, як правило, на пагорбах, щоб підняти полум'я якомога вище. Також котили з гір палаючі колеса, обмотані соломою. Для багаття збирали увесь непотріб: солому, старі речі, колеса. З усім цим мала згоріти "нечиста сила".  Кожен з присутніх мав принести щось у вогнище, інакше буде битий: "Хто прийде без поліна, той піде без коліна".

Вода:

Як і вогонь, вода також мала силу "очищення". Тому в цей день купання було ритуальним і відомим усім народам Європи. Існують вірування і в цілющі властивості купальської роси, у ній качалися, нею умивалися. На воду дівчата пускали вінки, ворожили на долю. Ритуальні потоплення купальського деревця - Марени та Івана - це імітації колишніх жертвоприношень водоймам. За народним уявленням, вода в день Івана Купала потребувала жертв і вважалася небезпечною. Тому людську жертву замінило її символічне зображення - купальське деревце.

Рослинність:

Це був особливий день для вшанування рослин. Головною купальською травою вважалась папороть, таємничий цвіт якої у ліс в ніч на Купала йшли шукати найсміливіші. Той, хто її знайде, буде здоровим і багатим. Існував навіть звичай збирати лікарські рослини. Також вважали, що після жертвоприношення Марени водоймищу, кожен відривав по шматку, аби кинути на городину, щоб був гарний урожай.

Надзвичайно весело було намагатись дотримуватись усіх традицій, на нашому святі було все, крім вогнища, адже його підпалюють, коли починає сутеніти, по закінченню плетіння вінків дітки частувались солодощами і ділились, хто що знає про святкування Купала, а після запустили вінки на воду та потопили Марену.