Нескорена українська душа.

Сьогодні на моїй землі іде війна,

Стріляють танки і ревуть гармати.

Сповита горем, в чорному вбранні,

 Сльозами вмилась не одна вже мати.

Ще зовсім недавно українці жили під відкритим небом, радісно зустрічали світанки, але весняним ранком 2014 року наше життя змінилося. Майже кожну українську родину опалило полум'я військових дій, які розпочалися на території нашої держави.

Обов'язково згадали, що 29 серпня  в Україні відзначають День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

24-25 серпня українські батальони потрапили в оточення Іловайськ, Донецька область, а 28 серпня в результаті переговорів було прийнято рішення про виведення українських захисників через "зелений коридор" їхній шлях пролягав через соняшникові поля, але29 серпня 2014р, порушивши досягнуті домовленості, московити розстріляли в притул українських військових, що виходили з так званого Іловайського котла.

Вісім довгих років на Сході України точилися бойові дії. Тисячі українських воїнів не повернулися додому. Але зима 2022 року змінила все ще кардинальніше. Жорсткий безбожний ворог з російської федерації напав на всю територію України і руйнує її й досі.

Особливу увагу приділили воїнам нашого краю:

Добровольській Олені та Россяєву Сергію, котрий хоч і не довго жив в нашому селі, але не має такої людини, котра б його не знала, ці захисники більше ніколи не повернуться додому і не скажуть своїм рідним: 

- " я тебе безмежно кохаю...."

Сьогодні твориться українська історія, учасниками якої є ми самі, і від кожного з нас залежить доля нашої Батьківщини.

Віремо в перемогу!

Слава Україні!

Героям Слава!